Codein Purple Drank Когалым

Бро, я тут расскажу тебе свою историю, как я купил закладки с кодеином и пристроился к девчонкам на улице. Охуенная история, но будь готов, что она наркоманская и с гопницким сливом.

Короче, все началось с того, что я запалил в интернете стрим, где чувак рассказывает, какие хулиганские штуки можно вытворять с помощью GPS. Включил этот стрим, и у меня в голове гофрон начало пыряться от возможностей.

Ну, а дальше я сел с приятелем и решил курнуть перед выходом. Знаешь, у нас такая традиция - закладки покупать перед катанием по нашим легашам. Так что, договорились заранее с нашим дилером и сорвались по улицам в поисках нашей удачи.

Стоим мы у одного тупика и пытаемся устроиться, чтоб никто не видел. Вот тут-то и произошла измена. Я вижу издалека наших легашей, а как же иначе, если смотрел их через GPS на телефоне. Пиздец! Накрыли!

- Братва, шлендить лишний раз? - решил я и предложил своему другу сваливать отсюда.

Но парень, охуенная морда, говорит, что проблема не в наших ногах, а в голове. Что мы должны держаться крепко и не париться по поводу легашей. Ну что ж, подумал я, у нас просто нет выбора.

А вот теперь самое интересное. Когда уже разложили все наши закладки и готовы к пырянию, мы услышали сирены полиции. Они уже были рядом, и притормозили возле нас. Я, блять, перепугался и даже нежно обосрался.

Тут мы взяли весла в свои руки и подошли к полицейским. Я сделал вид, что вопросов у меня нет, а на самом деле уже думаю, как им сбежать. В голове крутится гофрон мыслей, но я не собираюсь отказываться от нашей курьезной победы.

- Ребятки, вы меня за лоха держите? - прокричал я, стараясь вписаться в образ настоящего хулигана. - Мы тут просто чиллим и отдыхаем, так что, чего вам еще надо? - добавил я, пытаясь выглядеть невозмутимо.

Парни из легашей, охуенные ребята, переглянулись и кивнули. Им видимо было слишком лениво связываться с добровольными пыряльщиками, да и от нас больше хлопот, чем пользы.

Мы с другом, оказывается, выгородили себе такую позу, что полицаи решили не суваться и просто ушли. Благодаря этому я понял, что сегодня мой день, и мы решили еще немного покультурить.

Прошли мы около стримеров, которые снимали на улице свои гандоны. Ну и я не устоял, подошел и предложил им покурить наши закладки, чтоб было веселее. Парни согласились и снимали на камеру, как мы пили кодеин и лопали мандарины.

Так я и пристроился к девчонкам на улице. Они, блять, нас видят, а мы - все наши гопницкие закладки и курение. Что тут скажешь, прямые стримеры на улице.

У меня даже получилось подзаработать, предлагая им свои услуги. Делаю вид, что вижу, какая девушка одна, и предлагаю ей пойти со мной пошлендить. Некоторые соглашаются, и мы вместе отправляемся куда-нибудь, чтоб продолжить нашу веселую хуиту.

- Малышка, я тебя буду беречь и кормить закладками. Хочешь перейти нашу границу и попробовать настоящий экстрим?

И тут она, улыбаясь, соглашается. Я, блять, охуенный гопник, а некоторые бабы просто ищут приключений и решают их на улице. Ну да ладно, курить закладки и пристраиваться к шлюхам - это наш выбор. Ночь еще не кончилась, и у меня есть еще много этих историй. Подожди, еще все впереди!

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!